Ты—Бог, Ты—мой покров, моя скала
В Тебе нуждаюсь я из дня до дня…
Лишь в Тебе моя душа найдёт покой.
Когда Ты, мой Боже, со мной.
Ложусь я, сплю и встаю
Каждый день вижу я милость Твою,
Ты—великий Господь, щит предо мной,
Ты—сила моя, мой покой.
Ты дал мне щит спасенья Твоего,
Господь, Ты—прибежище и упование моё.
Ты, мой Боже, крепость жизни всей моей.
Пусть прославится имя Твоё по всей земле.
К Тебе взываю, Боже, ты услышь меня
Уповаю я на Тебя, Ты есть помощь моя.
Сердце чистое Ты сотвори во мне,
И Дух Правый, Боже, обнови во мне.
«О, дитя Мое родное, слышу Я тебя,
Я поставлю тебя на пути,
По которому Тебе придётся идти,
Я буду руководить тобою,
Око Моё над тобою…
Все заботы твои возложи на Меня,
И Я, моё чадо, поддержу тебя.»
Славь Господа, каждый человек,
Ибо благ Он и милость Его вовек!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
