Верующий человек, в котором не воспитана или отсутсвует богобоязненность (страх Божий) - это духовный слепец, по сути, моральный уродец. В нем отсутствует смирение и понимание иерархии. Он не видит различия между собой и Богом и оттого возникает комический эффект маленького ребенка, который путает себя с отцом и ведёт себя, как взрослый. Его претензии надуманы, а поведение нелепо. Часто он не осознает опасности и не видит себя со стороны.
Есть вид страха, который собственно и называют страхом Божьим, началом мудрости, который не парализует силы, а наоборот, помогает их правильному применению. Например, работник, который не боится потерять работу, нередко относится к ней недобросовестно, безалаберно, небрежно, спустя рукава. Также, если у человека отсутствует страх напортачить и потерять из-за этого авторитет, честь и марку фирмы, оказаться ниже своей квалификации, определенного уровня качества не может считаться полноценным работником, профессионалом.
У верующего человека, лишенного страха Божьего, отсутствует ответственность, чувство необходимости соответствовать званию Божьего сына, к котрому они призваны. Они чаще всего ведут себя нагло, напыщено, не разумно, не адекватно, как говрится, открывают ногой дверь в Божьи покои. Пастора, у которых отсутствует страх Божий, делают дело Божье небрежно. Они не пекутся о людях, не заботятся об их безопасности и духовном развитиии. Это, как правило, люди, у которых нет чувства подотчетности, которое дисциплинирует человека и дает ему самоконтроль.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
